-->

середу, 21 листопада 2012 р.

Літературні премії в Україні, або Як письменнику «вийти в люди»

Якби не було літературних премій та конкурсів, навряд чи існувало б поняття «відомий письменник». Чим більше титулів та нагород отримує літератор, тим охочіше його книжки друкують, читають та розкуповують. Тож премії – один зі шляхів «вийти в люди» для письменників, невідомих широкому загалу, та утвердитися і «примножити славу» для вже знаних.

пʼятницю, 12 жовтня 2012 р.

Конкурс фестивалю молодої української прози «Прозаріум»


20 вересня о 16.00 у приміщенні Муніципальної книгарні «Сяйво книги» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 6) відбудеться презентація фестивалю молодої української прози «Прозаріум»
Мета фестивалю – пошук та підтримка молодих прозаїків, які працюють першочергово у малих прозових формах.

середу, 3 жовтня 2012 р.

На що схожа любов?

Ми звикли часто все порівнювати, наблизити чиєсь розуміння до тих проявів, які ми самі пережили і знаємо в тому смак. Є ж такі персоналії, які і не нюхали ту любов і пальцем навіть в неї не втикали. Отже, на що схожа любов?

вівторок, 2 жовтня 2012 р.

Душа і МОЛИТВА


Пишу я цей пост і себе переконую – молитва краде в нас щоденно кілька важливих хвилин життя. Це обурливо. Хтось для себе подумає, що може й дійсно? але... Що ж доті сама по собі молитва? 

пʼятницю, 28 вересня 2012 р.

Літо перед кінцем світу (Ми не гепнемося :))

І ще один ностальгійний віршик про літечко...вічна тобі памьять - ЛІТО 2012р. Хто зна,може і правда 21 грудня гепне кінець світу.Але ми, блін, люди такі зарази, шо так просто не вимремо, як якісь там динозаври.

Курча ляґа підсвинку або як балакають на Галичині


Кожен куточок України унікальний вже в своєму існуванні. Головне багатство – люди, які дають всьому суть, суть нашого щоденного белькотання. Саме буденні розмови дають знати кожному – звідкіля ти! 

четвер, 27 вересня 2012 р.

Це тобі....

Його руки ніжно гладили моє волосся, легкий вітерець кружляв над нами, наче наспівуючи якусь, уже доволі знайому , пісню. Зелені навколо дерева танцювали під чудну мелодію природи. Сонечко пестило нас обох своїм промінням, так по особливому, ніби світило лише для нас . Ми сид і ли у височенній траві і вдихали незрівнянні похощі гір. Ти знаєш, як це воно: знаходитись на вершечку самої гори і відчувати, що Ти! володар всього. Він не говорив, ми просто сиділи.

середу, 26 вересня 2012 р.

Чорний кіт кохання (СПОГАД ВІТРУ)


Дощ грав свою симфонію. Все навколо оповила неповторна мелодія. Велика крапля сповзла з ринви і впала на біле вухо, що стирчало з-під купи сухого листя. Чорний клубок шерсті завовтузився, зашарудів. Кішка простягнулась, скарутилась клубком і знову заснула.

вівторок, 25 вересня 2012 р.

ЛЮБОВ До пори до часу


Сьогодні з вами хочу поділитися ситуацією, що сталася зі мною нещодавно: мене «небезпечно» тягнуло до однієї дівчини настільки сильно, що вже боявся з нею залишатися наодинці, щоб не начудити бува чого. І дещо мало не трапилося в горах та вчасно зупинився. Хоча чоловіча логіка кричить, що «зрадник» до сих пір, як і мої

понеділок, 24 вересня 2012 р.

The Neighbours, про таких сусідів мріє кожен / Everyone dreams of those Neighbours

Сьогодні у рубриці «Музичний фреш» молода але дуже крута і перспективна команда із красивого міста Івано –Франківська, - The Neighbours. Будемо бесідувати із  вокалістом  Сашею і милою дівчиною Лідою, що грає на ритм гітарі.

ЖІНКА – ЦЕ РАБ-ТВАРИНА?

Ціхо-ціхутко фантазію дірявила реальність. Ранок.

-   -  Знайдіть мені Бога, який знайде в мені своє відображення…. Знайдіть святість, яку гріх не торкався нижче очей. Знайдіть правду, яку ще не торкалася брехня. Ви в змозі це знайти? -  Пани ідолопоклонники засміялися. Кожен вже знайшов свого творця – гроші.
-       -  Нас сотворили її руки, нас створили її очі, нас створили її думки…
-     - Прошу пана, жінка не здатна творити життя. Жінка, занадто обділена природою. Ви ж в курсі, - що жінка , це хиба природи. Так вийшло же мутація сотворила жінку із нас.
-   - Це Богохульство, природа – це жінка. Вона сама собі не може себе випадково сотворити? Всі мають відомість, що жінка це дарунок небес.

Політ ДУШІ

Кімнатна тиша недільного теплого вечора. Дитячий гомін. Рівчаки сліз котилися по губам. Вітер гойдав штори, люстру, світанкове волосся. На руки взяла дитя, погойдала: "Люлі, люлі, люлі, я тебе притулю, притулю до серденька дитино маленька, візьму на руки й погойдаю, не знаю від чого біль я маю, не знаю, як

неділю, 23 вересня 2012 р.

Наші батьки, як вияв Божої волі.

Життя людини – це дуже цікава річ. Кожен з нас щось хоче, чогось прагне, щось любить понад усе. Але є такі речі, які нам, часом, не подобаються, які б ми хотіли змінити, на які часто жаліємось. Ці речі, ці події відбуваються у нашому житті не залежно від наших побажань. Ніхто не запитував нас, чи хочемо бути хлопцем або дівчиною, чи хочемо жити в Україні чи Італії, чи хочемо світле чи темне волосся або колір шкіри, чи хочемо батьків бідних чи багатих – все це відбувається з волі нашого Творця. Саме Бог, який створив цей світ, допускає наше народження на землі, саме Він, знаючи глибини наших сердець і наші можливості, вибирає наших батьків, про яких зараз буде іти мова.

вівторок, 18 вересня 2012 р.

Твій перший поцілунок

Важко сказати як це - знайти в пам'яті спогад про перший поцілунок. Мій перший поцілунок, - справжній в засос, стався в таборі. Але за досить незвичних обставин: на той час мені дуже подобалася одна дівчина. А звали її Юля. Та вона зустрічалася з моїм другом. Звісно, що я вдавав, що вона мені дуже байдужа і проводив багато часу зі своїм другом без лишніх намьоків на симпатію. А знаєте, для мене було так не приємно танцювати медляки з іншими дівчатами, водночас, бачити як вона обнімає мого друга і..... Одного разу я з того горя добре напився й пішов в один із будиночків. Притому не знав, що мене там чекає.